«Зимова казка» і в дощ «Зимова казка»! Ідеї назад не повертаються!
В селі Новоселиця Перечинського району, як раніше й анонсувалося на прилеглій території до гірськолижної зимової бази просто неба Мукачівська єпархія спільно з Медико-соціально-реабілітаційним центром «Дорога життя» для дітей з обмеженими фізичними можливостями з Центру провели благодійну акцію під назвою «ЗИМОВА КАЗКА».
Ранок 15-го.
8.00 за к.ч., що робимо, адже почався несподіваний дощ? Кілька хвилин телефонного спілкування і ми їдемо. Назад ідеї не повертаються!
8.30 к.ч. – початок приготування гарячих страв (бограч, картопля, сало, чай). Сім’я Барник, Михайло і Людмила у азарті, адже через три години потрібно накормити 40 діток з Центру разом дорослими. Їстівним спонсором виступив ресторан «Корчма Підкова», який і утримує вищезгадана сімя.
9.00 к.ч. – під’їжджають місцеві конюхи з двома парами коней і «чингаловами», щоб повозити на санях по снігу незвичних гостей з Ужгорода. Коней у першій парі звати «Чешка» і «Галка» у другій – «Лоцій» і «Лінда». Краса, а не коні!
По факту під’їжджають дітки з недільних шкіл села Дубриничі і Ужгорода. Вони з задоволення їдуть відразу ж кататися, адже потім їм ще виступати для дітей з Центру. Після них приїхав хоровий колектив Перечинського районного будинку культури, який теж долучився до акції.
Ой, ледве не забулипро сніговика!
Нарешті приїхали дітки з МСРЦ «Дорога життя». Скоренько по бутерброду і всі кататися на конях.
Друга частина благодійного дійства відбулася у Новоселицькій ЗОШ I-II ступеню, де спочатку виступили всі перераховані колективи, а потім дітки Новоселицької школи.
Дід мороз, снігуронька, подарки – без коментарів.
Нарешті теплий бограч, картопля, салати, смачнезний домашній сир.
Слова подяки організаторам – Казьмірову О.І, протоієрею Василію Поп, сімї Барник.
З нами, як завжди телеканал «Тиса1».
Відчуття свята не полишає дотепер. Так дощ, так всі промокли до останньої нитки, але день думається не прожили даремно у телевізора чи «нет-а».
Метою акції була духовна та матеріальна підтримка дітей-інвалідів, які в наш нелегкий час найбільше потребують духовної та матеріальної опіки. Це люди, які є одними із нас, однак в силу різних життєвих обставин вони є дітьми з особливими потребами.
Сніговика ліпив і статтю писав
протоієрей Олександр Монич,
чай розливали протоієрей Василій Керецман,
протоієрей Віталій Федина,
гарячий бограч роздавав протоієрей Василій Поп